Тільки скажи. Як голосовий пошук допомагає клієнтам та операторам

Ахіллесова п’ята пультів ДК

Уявіть звичайний вечір жителя мегаполіса. Усюди його оточують розумні пристрої: з роботи така людина повертається на розумному авто. Її квартира обладнана за системою розумного дому: розумний помічник приглушує в кімнаті освітлення, мультиварка заздалегідь приготувала та розігріла до приходу господаря вечерю. І лише з телевізором треба вовтузитись: назву фільму доводиться довго вводити в рядок пошуку за допомогою кнопок пульта.

Сучасні розумні прилади обладнані зручними системами керування і виконують команди за лічені секунди. На їхньому тлі функційність пультів здається дуже обмеженою. Кожен, хто намагався використовувати пульт ДК для чогось більшого, ніж перемикання каналів, напевно був розчарований.

Периферійні пристрої — миша, клавіатура та навіть під’єднання смартфона до телевізора — лише трохи полегшують керування переглядом.

Через незручний пошук оператори втрачають аудиторію

За даними опитувань, переважна більшість користувачів вимикає телевізор, якщо не може знайти цікавий контент. Так, 85% респондентів одного з досліджень відповіли, що вимикали телевізор через це хоча б раз. З них 63% роблять це більш ніж у 20% випадків. Інакше кажучи, кожен п’ятий пошук закінчується нічим.

Складність введення пошукових запитів — одна з основних причин відмови від перегляду. Понад 70% респондентів незадоволені реалізацією пошуку у свого ТВ-провайдера. Лише незначна частина опитаних — менш ніж 5% — готові терпіти пов’язані з цим незручності.

Відношення користувачів до їх поточного способу пошуку під час перегляду ТБ

Екранна клавіатура, на думку глядачів, майже не полегшує взаємодію з телевізором: опитані вважають цей спосіб введення тексту складним і незручним.

Комфортнішим для користувачів виявилося введення запиту з використанням T9. Однак респонденти зазначили, що його краще використовувати, якщо система має функцію автозаповнення. Завдяки T9 скорочується час введення запиту: користувачеві доводиться робити менше натискань на пульті. Функція також допомагає усунути одруки та орфографічні помилки.

Найпростішим і найзручнішим способом взаємодії з телевізором або приставкою респонденти назвали голосове введення.

Голосове керування кардинально змінює користувацький досвід

Без розпізнавання голосу більшість сучасних пультів мають дуже обмежену функційність: глядач може перемикати канали, змінювати рівень гучності, перемотувати і налаштовувати параметри зображення. Якщо користувачеві треба набрати текст, доводиться використовувати екранну клавіатуру. Ситуація ускладнюється, якщо в кімнаті темно.

Голосове керування робить взаємодію з телевізором швидкою та легкою. Користувач просто активує пульт і промовляє команду, що здатна виходити за межі структури меню телевізора. Наприклад, глядач каже: «Дивитися комедії 2021 року», — і телевізор виконає команду та надасть на вибір усі доступні джерела контенту. З голосовим керуванням пошук потрібного контенту займе кілька секунд.

Як працює розпізнавання голосу

Обчислювальної потужності будь-якого телевізора, а тим більше пульта, замало для оброблення голосових команд. Розпізнавання голосу в сучасних пристроях здійснюють за допомогою хмарних обчислень.

Коли глядач використовує програму для голосового керування, програмне забезпечення оцифровує його голос і надсилає дані на віддалені сервери. Далі голосовий запит перетворюється на текст для пошукової команди. Докладно про роботу алгоритмів, що перетворюють наш голос на зрозумілі для комп’ютера команди, читайте у статті «Слухаю і підкоряюсь» дев’ятого випуску BROADVISION.

Спрощена схема розпізнавання голосових команд

Ключовий чинник, що дає змогу використовувати голосові команди для керування телевізором або приставкою, — це під’єднання до інтернету. Завдяки йому пристрої можуть використовувати хмарну інфраструктуру. Залишається обладнати пульт ДК мікрофоном з відповідним кодеком і додати підтримку радіочастот.

Чому саме пульт?

Постає питання: нащо потрібен пульт, якщо телевізор чи приставка вже під’єднані до інтернету? Чому не можна керувати пристроєм, просто звертаючись до нього? Така можливість є, і деякі виробники випускають пристрої з вбудованим мікрофоном: ними можна керувати на відстані. Але з цим вирішенням є проблеми.

Загроза конфіденційності. Щоб телевізор розпізнавав голос без участі пульта, йому треба постійно «слухати» користувача та передавати всі його розмови в хмару. Крім розголошення особистої інформації про користувача, таке вирішення створює додаткове навантаження на мережу передавання даних.

Труднощі з виокремленням запитів. У постійному потоці звуків і фонових розмов пристрою буде важко виділити команди користувача, що звернені до нього. Система може сприймати як запит будь-які фрази.

З пультом ДК користувач сам вирішує, які команди і коли вимовляти. Водночас пульт знаходиться в безпосередній близькості до того, хто говорить, а не за кілька метрів. Це підвищує точність розпізнавання голосових запитів.

Що потрібно для старту

Щоб запровадити голосове керування, операторові слід врахувати й забезпечити два ключові чинники:

Інфраструктура Передусім треба вибрати приставки з апаратним забезпеченням, яке підтримує розпізнавання голосу. Користувацькі пристрої мають бути оснащені всім потрібним для запису та передавання команд (мікрофон, кодеки, під’єднання до інтернету). Ще одна обов’язкова умова — програмне забезпечення, здатне перетворювати отриманий текст на команду і виконувати її. Як приклад можна навести приставку MAG500A виробництва Infomir. Цей пристрій оснащений сучасним пультом ДК з підтримкою голосового введення та можливістю як дротового, так і бездротового під’єднання до інтернету. Операційна система Android TV™ дає змогу з високою точністю перетворити мову користувача на зрозумілі для техніки команди.

Технології Сучасні алгоритми розпізнавання голосу ще не досконалі. Проблеми з аналізом команд можуть виникнути в користувачів з мовними порушеннями або сильним акцентом. Завдяки розвитку технологій нейромереж і хмарних обчислень цю проблему вдалося звести до мінімуму. Актуальним залишається і питання про те, яка бездротова технологія зможе передавати голосові дані з пульта, не знижуючи терміну служби батареї. Якщо глядач використовує голосове керування часто, для трансляції команд у хмару і назад потрібна велика пропускна здатність. Щоб розв’язати цю проблему, слід вибирати пристрої, які підтримують потужні кодеки. Стиснення даних дасть змогу суттєво знизити швидкість, потрібну для передавання даних, і забезпечить тривалий час автономної роботи пульта.

Чи окупиться запровадження голосового керування?

Щоб запровадити функцію голосового пошуку, операторові потрібно буде придбати нове обладнання, хмарну систему розпізнавання голосу і підбирання контенту, а для запису запитів — Bluetooth-пульт з мікрофоном. Усе це потягне за собою витрати. Тому перш ніж наважитися на таке вдосконалення сервісу, операторові варто переконатися, що його нововведення окупиться і справді принесе йому користь.

Опитування та дослідження показують, що глядачі зацікавлені в голосовому керуванні телевізором. Смартфони привчили людей користуватися голосовими інтерфейсами (VUI). Голосове введення — вже не розкіш, а засіб навігації. За останніми даними, 60% мобільних користувачів застосовують його регулярно. Завдяки цьому в людей сформувалася потреба використовувати технологію і на інших пристроях, зокрема телевізорі. Провайдери платного ТБ, які здатні надати своїм абонентам функцію голосового пошуку, зможуть вигідно виділитися на тлі конкурентів.

Цю думку підкріплюють численні дослідження: за даними IHS Markit, 2019 року понад 20% усіх користувачів взаємодіяли зі своїми телевізорами чи приставками за допомогою голосових команд. Ще 30% глядачів нині не використовують голос, але цікавляться цією технологією.

Частка глядачів, зацікавлених у керуванні телевізором за допомогою голосових команд

Голосове керування часто допомагає користувачам наважитися на покупку. Згідно з опитуванням Parks Associates, 43% американських домогосподарств вважають його важливою функцією при виборі наступного медіаплеєра або смарт-ТВ.

В іншому дослідженні користувачів попросили висловити ставлення і до пошуку за допомогою голосових команд, і до голосових інтерфейсів. Респонденти оцінили обидві технології позитивно. На думку 60% учасників онлайн-опитування, ці технології суттєво поліпшують пошук телевізійного контенту. Користувачі визнали голосові команди корисними, а розмовний інтерфейс — способом вивести зручність перегляду на новий рівень.

Учасники опитування вважають легкість і швидкість пошуку контенту основними чинниками, що впливають на час перегляду. Крім цього, глядачі зазначили, що голосове керування позитивно впливає на досвід користувача і стимулює нові перегляди.

Ще одна причина позитивного ставлення глядачів до голосового пошуку криється в тому, що ця технологія дає змогу шукати контент не лише для індивідуального перегляду, а й у групі. Користувачі можуть вибирати фільми та передачі разом зі своїми партнерами, сім’ями та друзями. Це робить вибір контенту більш соціальним, інтерактивним, ефективним і швидким.

Голосове введення стає дедалі популярнішим і вже проникло у сферу телекомунікацій. Глядачі віддають перевагу IPTV/OTT-операторам, що надають можливість користуватися цією технологією, оскільки голосове керування пришвидшує і спрощує пошук контенту і допомагає глядачам під час перегляду зосередитися на відпочинку, не думаючи про довге та складне введення тексту через екранну клавіатуру.

Recommended

Тренди у сфері IPTV у 2025 році: що чекає користувачів

IPTV (Internet Protocol Television) продовжує активно розвиватися, і телекомунікаційні оператори все частіше використовують інноваційні технології, щоб покращити якість та швидкість передавання контенту, підвищити рівень сервісу для клієнтів та збільшити дохід. У 2025 році тренди продовжать впливати на технології IPTV та OTT (Over-the-Top) та призведуть до значних змін у галузі. У цій статті ми розглянемо основні тенденції потокових технологій, які визначатимуть розвиток IPTV у найближчі роки.

Як кабельний оператор може перейти на IPTV за допомогою Linux-приставок

Оскільки більша частина телеаудиторії перетікає в бік стримінгових онлайн-сервісів, кабельним ТБ-операторам потрібно адаптуватися, щоб залишатися конкурентоспроможними. IPTV (Internet Protocol Television) — це ефективне рішення, що дає змогу операторам постачати телевізійний контент через інтернет. Для тих, хто розглядає можливість переходу, ТБ-приставки на базі Linux можуть бути економічно ефективним і універсальним варіантом. У цій статті ми розглянемо кроки, які кабельний оператор може зробити для плавного переходу на IPTV, використовуючи Linux-приставки.

Ministra PRO без вкладень: як оператору отримати нове безплатне middleware?

Запуск IPTV/OTT-проєкту вимагає від оператора інвестицій у дослідження ринку, обладнання, закупівлю контенту, рекламу, пристрої та безліч інших вкладень. Infomir пропонує вигідне вирішення, яке дасть операторам змогу заощадити на оплаті одного з найважливіших елементів сервісу та отримати безплатне проміжне програмне забезпечення для IPTV.